?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Любко Дереш - "Культ". Цитати

Колись давно, коли я її читав, то робив деякі виписки з цитатами, які мене особливо пропирали.
Це було не надто важко, враховуючи той факт, що читав її я в електронному варіанті - десь на http://infostore.org надибав :)

Отже:

...
"
Семпльований і Малаялам, Сем(пл) і Павук, Бівіс і Батгед з претензіями на IQ вище 150, два вар'яти, два збоченці, що хворобливо цікавляться питаннями статі, два психотерористи спудейської спільноти, два психопати і невротики, два самогубці, що не відбулися, два планокури, два неонацисти, два розбещені підлітки з язиками брудними, наче дно помийного відра. Такою була думка про них.
Дійсність мало чим відрізнялась від стереотипу.
"



"
На стіні у кабінці хтось синім маркером намалював детальне креслення механізму, що нагадував м'ясорубку. Креслення було у трьох проекціях, дуже прецизійне - з використанням товстих, тонких та пунктирних ліній. Видно було, що автор трудився протягом не одного уроку фізики.
Підписано: "ВЧИТЕЛЕРІЗКА ПОБУТОВА СТАТИЧНА".
"



"
Світло з'явилося квадранс по сьомій - Юрко переконався, що графік вимкнення останнього існує виключно у хворобливій фантазії кількох душевнохворих, яких з академічної цікавості допустили до вимикачів.
"



"
З-за куліс на сцену випливли Павук та Семпл, обидва переодягнені на мітичних пост-панкових індустріальних створів - Чахлика Невмирущого* та Вужика Вогнепального**.
"



"
Він вирішив трохи прогулятися перед тим, як повертатись у квартиру. Юрко попрямував до площі у середмісті, минаючи якусь кам'яну кобітку, що сиділа у йогівській позі Ваджрасана і символізувала скорботу матері за загиблими синами на Другій світовій (список наводиться).
"



"
Сам захід - День коледжу як такий - складався з різного роду сценок, всіляких декламувань віршиків та інших милих бздур.
"




"
Формали (синоніми: "гопи", "гопніки", самоназва: "пацани") зазвичай носять короткі зачіски "їжачок", джинси, заперезані ременем на два язички (дуже характерно!), кросівки і заправлені за пояс сорочки картатого узору. (П р и м і т к а: формали-тубільці - автохтонні жителі Мідних Бук - зовнішньо дещо відмінні, що пояснюється нечистою кров'ю. Даний ареал заселений гібридними видами: гопнік-рагуль, гоп "Прикарпатський", гопнікобик. Навіть можна натрапити на рідкісного гоп-лох-штріх-бика - воїстину жалюгідне видовище! Автохтонні гопніки віддають перевагу спорткостюмам. Гопів виродженої крові можна розпізнати по светрові, недбало заправленому у спортивні штани. З а у в а ж е н н я: Автор цих рядків не розділяє позиції Стефка Шанкра, висунутої ним у сатиричній травестії "ІV Послання до салоїдів": у ній Шанкр називає гопів "прищавими тварюками". Автору даних рядків особисто доводилося зустрічати прищавих тварюк і серед хіпаблудів, а отже, прищавість критерієм приналежності бути не може). Проте шляхи гопів всередині коледжу і гопів знадвору рідко коли перетинаються.
Гопніки віддають перевагу чорним тонам із мізерними, сказати б, мінімалістичними вкрапленнями білого - біла смужка на кашкеті чи білий рубчик на кросівках. Проте з чорним кольором слід бути обережним; він є також пріоритетним для т.зв. блекерів - адептів death- та black-metal, абсолютно чужої гопнікам нонконформістської субкультури.
Особливо важні птиці в коледжі мають власні мобільні телефони, які переважно припинаються на видному місці, як правило, в області геніталій ("Ей, пацан!//Tи знову Анєчьку побачив,//Чи, може, тепер мобілку//Носиш у кишені?" - цит. за В. Реланіум "Акт вандалізму на острові Пасхи. Онтологія та космогонія львівської рагульні", "МіМ", Л., 1995 р.). Носити телефони їм не заважає навіть те, що Мідні Буки з трьох сторін оточені горами, та ще й лежать у природній улоговині, від чого всі коміркові телефони тут не працюють.
Проте іноді формали можуть досить вдало мімікрувати під певні течії андеґраунду. В таких випадках самого зовнішнього сканування не достатньо. Потрібне ж и в е с п і л к у в а н н я. Методом ж и в о г о с п і л к у в а н н я - попри всю його небезпечність - безпомилково викривається істинне обличчя пацана.
"Гопніки розробили власний моральний кодекс чести, - пише Жижка-Рафалович, - кодекс чести, який ґрунтується на повному безчести й на відсутности будь-якого кодексу чести як такого. [...] Цей кодекс передається усно [...] з покоління в покоління, перетворившись у вироджену форму фольклору. Справжній пацан повинен уміти у будь-яку хвилину абаснувати (обґрунтувати) те, що він пацан, а не лох. [...] Хто цього не вміє - відповідно, ніякий не пацан. Справжні пацани т р у д я т ь с я - що на сленґу означає "забирати в лохів гроші"; гопів легко розпізнати по їхньому арґо, а ще простіше - по нахабному тупому виразу обличчя, котре немовби промовляє: "Хто ваділа на цій землі? Я ваділа на цій землі!". Гопи є першими паростками підліткової злочинности, і мрія кожного з них - "стати вором в законє". [...] Їхня кінцева мета - надглобальний, вселенський конформізм. Вони ненавидять усе, що відрізняється від СІРОСТИ, тієї порошнявої млявої СІРОСТИ, якою вони, власне, і є". (цит. по книзі К. Жижка-Рафалович "Ігорич, Немирич, Нірванич і Доберманич: 101 день у Панк-клюбі"., "МіМ", Л., 1997 р. ).
"



"
...тобто натовкти їм гризла...
"



"
"Тяжкий випадок, пане докторе. Може... ампутуємо? Га? Маленька ампутаційка перед трапезою, для апетиту... Ампутація ще ж нікому зла не робила, давайте ампутуємо! Ну будь ла-а-а-аска!"
"




це, звісно ж, далеко не всі цікаві цитати, тому книжку варто прочитати :) книжка філософська і в той же час пригодницька, чи що... вона мені дуже сподобалась, проперла неймовірно - сюжет захопливий, почуття сильні, персонажі яскраві, події - від звичних, настільки звичних життєвих, до неймовірно глючних...
... я її так і не дочитав. мені просто не хотілося, щоб вона закінчувалася ось так просто, якимось банальним хепі-ендом... чи таким же банальним, та ще й гірким до того ж анхепі-ендом.
власне, це єдина моя улюблена книжка, яка так і лишилася недочитаною :)

* Чахлик Невмирущий - пародійний(?) переклад імені казкового Кощея Безсмертного на "щиру" українську невідомого автора
** Вужик Вогнепальний - стьобний "переклад" - уже Дерешем - імені такого ж казкового Змія Горинича.

Comments

( 5 коментарів — Прокоментувати )
white_fish
13 листопад 2007 09:45 (UTC)
я тоже давно його читала, мені сподобалась манера написання, його вислоави, які можна розтаскати на цитати, але мені не подобається сюжет. Наступні його книжки я навіть не намагалсь читати...
wondrover
13 листопад 2007 19:11 (UTC)
стосовно Дереша
а мене в "Культі" проперло практично все... мабуть через те, шо я на той час був під впливами романтичних настроїв стосовно однієї молодшої за мене дівчини (а Дарця в книзі молодша за Юрка Банзая досить відчутно), тому все сприймав дуже близько...

після цього читав "Архе", яке мені рекомендували, і казали, що він кращий від "Культа".
не дочитав. цікаво пише, але.. не дочитав :)
потім читав "Трохи пітьми", десь третину книжки проковтнув, а потім сестра десь її вкрала... не можу сказати, що ДУЖЕ сподобалось, але збираюсь дочитати якось. Я бачив, як цю книжку читали навіть у дизелі на Рахів, якесь типове дівчинко з смт... можливо, це навіть була її перша книжка українською :D взагалі здивував її наклад - аж 70(!) тисяч! це при зазвичай 5-7 тисячах...

зараз читаю "Намір!". дуже подобається :)
marry_linn
14 червень 2009 09:50 (UTC)
Культ мені сподобався, але Поклонніння ящерці набагато суперовіше!!!!!!!!!!!!
justbooit
01 березень 2010 14:33 (UTC)
дуже крута штука:)
Мабуть, на другому місці після "Поклоніння..." та з усього, що я читала в Дереша)
"Трохи пітьми" якось не дуже зачепило
"Архе" взагалі було досить складно читати) Не люблю, коли настільки все...мм...розмито якось...
:)
"Одним словом, буде гамірно й весело, невеличке вбивство зауважити ніхто не повинен"
"Ми ж не будемо обоїх мочити? І не скажемло йому "Звиняй, старий, сьогодні не твій день""
Це з "Поклоніння..."
Отакої:)
Вибачай за таке втручання:))
Назар Барчук
28 червень 2012 09:24 (UTC)
в мене дуже схожа історія в в автора цих цитат :)
я теж не дочитав, (можливо тоді якось завзятості не хватило) але мені дуже сподобалась. так як і його інші книги, а саме "Поклоніння ящірці".
в Дереша дуже крутий стиль написання, і сюжет зачіпає проблему фОрмалів і неформалів ;) і з дуже крутими висловами)
і до речі його герої слухають круту музику, яку варто послухати) декілька груп з його книжок одні з моїх улюблених:)
( 5 коментарів — Прокоментувати )